Галлюциногенные грибы Psilocybine cubensis Борзя

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Чуваки, расскажу вам историю, которая случилась со мной пару лет назад. Я, типа, гопник образца "бандерлог" из нашего двора, решил попробовать на вкус что-то новенькое и интересное. И тут узнаю, что где-то можно купить псилоцибиновые грибы - чистый психоделический кайф, братцы!

Естественно, я сразу пошел искать контакты на таких же закадычных наркоторговцев, как и я сам. Нашел одного, который продавал закладки разных сортов. Чувак был такой же гопотина, как и я, мутные глаза, заведенная борода и постоянно торговал на углу нашей родной пацанской площадки.

Я подхожу к нему и так с претензией спрашиваю: "Слышь, товарищ, а ты не продашь грибов, чтоб я затарился?" Так он мне, в ответ, такой курнул и говорит: "Ага, пацанчик, есть пара порций, самые отборные грибы. Да только подорожали, знаешь ли, всем нужны." Я нагло возмущаюсь такому шантажу и начинаю торговаться, ругаю его, говорю, что у него грибы такие же, как и все остальные.

В итоге, я все-таки согласился на его цену и купил эти чудесные грибочки. Да и кой чего еще, чтобы на ЕГЭ сделать прикоп. А вот тут-то начинается самое интересное, братцы. Я решил снять на видео, как нужно сдать экзамен, будучи приподнятым на псилоцибиновых грибах. Насобирал всю необходимую информацию, перечитал учебник по математике и физике, чтобы не провалиться в кайф совсем. Но, конечно же, не без прикола. Решил я взять запасной листочек с прикопом, чтобы в случае чего, смог открыть и почитать его. Это была моя "закладка" на случай экстренной ситуации.

Так вот, наступил день экзамена. Я приходу на пару минут раньше, чтобы успокоиться и вдохновиться этим чудесным товаром. Чуваки, псилоцибиновые грибы – это нечто! Меня словно на стареньком ВАЗике кайфовом покатило по дороге в мир тайных знаний. Я был готов к большому испытанию.

Прошел в аудиторию, уселся на свое место, посмотрел на бумажку с прикопом. А тут вдруг, братцы, началась "оттыгуха" на всю голову. Мне показалось, что буквы на листочке начали плавиться, как шмель на привязи. Я попытался вспомнить все формулы, но все забыл – как будто мозг в маринаде перца.

И тут, когда уже казалось, что все пропало, в моей голове загорелся яркий огонек – грибы! Я вспомнил все, что читал и учил на грибах. Я стал расслабляться, как на отдыхе, и в уме представлял себя в космическом корабле, летящем сквозь звезды.

В этот момент я чувствовал, что готов к этому экзамену, как никогда раньше. Я отвечал на вопросы с уверенностью, будто рассказывал крутую историю своим приятелям на пятёрке. И все получалось! Мои ответы были ясными, логичными и уверенными, словно я был на пике кайфа.

В конце экзамена, когда я сдавал свою работу, я даже не проверил запасной листочек с прикопом. Мне было все равно – я был уверен в себе. И тут, когда уже выходил из аудитории, вдруг вспомнил про прикоп. Мне стало смешно от осознания того, что я вообще не воспользовался этой штуочкой!

Я ответил ему, что знаю, именно поэтому я хочу еще несколько "порций наркоманства" перед сдачей ЕГЭ по другим предметам. Но главное, я понял, что главная закладка в моей голове – это мое желание достичь успеха и сдать экзамены на отлично.

Так что, ребята, вспомните про прикопы, грибы и про все, что помогает вам расслабиться и сосредоточиться на важном. Не позволяйте никаким провалам в кайфе угасить вашу мотивацию. А если что, всегда можно зайти к продавцу наркотиков и получить дозу вдохновения. Это жизнь, а с ней мы должны оттягиваться, как только можем!